Міжнародний день пам’яті жертв Голокосту
27 січня увесь світ вшановує пам’ять жертв Голокосту. Саме цього дня 1945 року солдати 1-го Українського фронту з лав Радянської Армії визволили в'язнів найбільшого нацистського табору смерті Аушвіц-Біркенау в Освенцімі. За час існування цього концтабору в ньому загинуло, за різними оцінками, від 1,5 до 2,2 млн людей. За загальними оцінками, жертвами масового знищення євреїв під час Другої світової війни, разом з 4,5 млн. дорослих, стали 1,5 млн. дітей. Голокост з грецької перекладається як «всеспалення» й означає систематичне переслідування і знищення (геноцид) євреїв нацистською Німеччиною протягом 1933-1945 років. У ширшому розумінні, голокост – систематичне гоніння і знищення людей за ознакою їхньої расової, етнічної, національної приналежності, сексуальної орієнтації або генетичного типу як неповноцінних, шкідливих. З метою запобігання в майбутньому актам геноциду та охорони пам’яток історії, місць, де відбувалися масові вбивства, у нашому навчальному закладі було проведено ряд заходів: тематичні години спілкування на теми «Злочин проти людства», «Голокост – трагедія ХХ століття», «Уроки Голокосту: мужність і співчуття», «Голокост. Цього не можна забувати…»; бесіди: «Трагедія, історія, пам’ять», «Ціна чужої війни», «Голокост – шрам на серці людства», «Згадаємо жертв Голокосту»; виставка літератури у шкільній бібліотеці «Трагедія Голокосту в Україні»; година пам’яті у 10 кдласі «Голокост – трагедія всесвіту»; хвилинка пам’яті «Народ вічний. Народ живий», бесіда на уроках історії у 6-х класах «Скорботна свічка пам’яті святої». У цей день, День скорботи і пам’яті, ми приєднуємося до загальної печалі і прагнемо співчувати всьому цьому болю та втраті, ім’я якої Голокост. Її ніяк не заповнити. Вже не запобігти. Але нехай живе надія, що подібного більше ніколи не повторитися! Будемо пам’ятати…